Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (36)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Пілінська М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Пілінська М. А. 
Використання модифікованого тесту ''G2 bleomycin sensitivity assay'' для виявлення прихованої хромосомної нестабільності у хворих на рак легенів [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. І. Швайко // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 10. - С. 157-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_10_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 171.654 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Дибський С. С. 
Виявлення прихованої хромосомної нестабільності у осіб, що постраждали від дії факторів Чорнобильської аварії, за допомогою удосконаленого тесту ''G2 bleomycin sensitivity assay'' [Електронний ресурс] / С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан, М. А. Пілінська // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 11. - С. 191-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_11_35
За допомогою модифікованого тесту "G2 bleomycin sensitivity assay" проведено добровільне цитогенетичне обстеження інтактних донорів та осіб, які зазнали радіаційного впливу різної інтенсивності. В усіх обстежених групах установлено широке міжіндивідуальне варіювання цитогенетичного ефекту за дії блеоміцину та відсутність позитивної кореляції поміж фоновими та індукованими частотами хромосомних аберацій. У контрольній групі та серед осіб із низькими дозами опромінення ~ 33 % індивідів виявилися гіперчутливими до дії блеоміцину, що, виходячи з їх анамнезу, можна вважати генетично зумовленим феноменом. У 57,9 % ліквідаторів Чорнобильської аварії, які перехворіли на гостру променеву хворобу, визначено приховану хромосомну нестабільність. Зроблено припущення про можливість модифікації генетично детермінованої чутливості хромосом соматичних клітин людини до мутагенного навантаження внаслідок дії високих доз іонізуючого випромінювання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.205 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Пілінська М. А. 
Прихована хромосомна нестабільність, виявлена при тестуючій мутагенній дії блеоміцину in vitro в лімфоцитах периферичної крові контрольних донорів [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. Р. Педан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2008. - № 8. - С. 184-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2008_8_35
A model system for the investigation of a hidden chromosome instability in somatic human cells by means of bleomycin testing mutagenic exposure in vitro is elaborated. Optimal terms of the treatment by bleomycin of human peripheral blood lymphocytes culture (late post-synthetic G2 phase of mitotic cycle) as well as optimal concentrations of bleomycin (0,05 and 5,0 <$E mu>g/ml) for the evaluation of human chromosomes sensitivity to mutagenic exposure in vitro are suggested. It is shown that the main criterion of chromosomes sensitivity to bleomycin exposure must be the total frequency of chromosome aberrations (but not aberrant metaphases). With the help of modifying "G2-bleomycin sensitivity assay", the investigation of hidden chromosomes instability in 9 healthy donors is fulfilled. Three hypersensitive persons had been identified that can be considered as the genetically caused phenomenon.
Попередній перегляд:   Завантажити - 186.079 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Шеметун О. В. 
Дослідження персистенції радіаційно-індукованого цитогенетичного ефекту в лімфоцитах периферичної крові людини [Електронний ресурс] / О. В. Шеметун, О. О. Талан, М. А. Пілінська // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - т. 20, № 1. - С. 121-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_1_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.167 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Любарець Т. Ф. 
Особливостi цитогенетичного ефекту у пацiєнтiв з мiєлодиспластичним синдромом, якi постраждали внаслiдок аварiї на Чорнобильськiй АЕС [Електронний ресурс] / Т. Ф. Любарець, М. А. Пілінська, Ж. М. Мінченко, Ж. А. Мішаріна // Доповіді Національної академії наук України. - 2012. - № 7. - С. 191-195. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_7_33
Попередній перегляд:   Завантажити - 153.281 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Пілінська М. А. 
Реалiзацiя прихованої хромосомної нестабiльностi в лiмфоцитах периферичної кровi учасникiв лiквiдацiї аварiї на Чорнобильськiй АЕС, хворих на рак легенiв [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. І. Швайко, В. О. Сушко // Доповіді Національної академії наук України. - 2012. - № 8. - С. 166-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_8_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 169.814 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Пілінська М. А. 
Тривалiсть зберiгання прихованої хромосомної нестабiльностi в лiмфоцитах периферичної кровi людини при професiйному контактi з iонiзуючою радiацiєю [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. І. Швайко, В. О. Сушко // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 7. - С. 143-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2015_7_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 900.627 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Пілінська М. А. 
Результати дослiдження персистенцiї прихованої хромосомної нестабiльностi в лiмфоцитах периферичної кровi практично здорових волонтерiв [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. І. Швайко // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 7. - С. 169-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_7_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 859.712 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Пілінська М. А. 
Дія астаксантину на рівень радіаційно-індукованих аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові людини іn vitro [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. Б. Дибська // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2016. - Т. 14, № 1. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2016_14_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 642.24 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Пілінська М. А. 
Особливості індукції та персистенції прихованої хромосомної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові осіб, які професійно контактували з іонізуючою радіацією [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, С. С. Дибський, О. Б. Дибська, Л. І. Швайко, В. О. Сушко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 321-333. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_29
Мета дослідження - дослідити індукцію прихованої хромосомної нестабільності у осіб, які професійно контактували з іонізуючою радіацією, та її персистенцію in vitro в послідовних мітозах. З використанням тестів "G2-bleomycin sensitivity assay" та двотермінового культивування лімфоцитів периферичної крові проведено добровільне цитогенетичне обстеження 15 осіб, які брали участь у роботах з перетворення обієкту "Укриття" ДСП "Чорнобильська АЕС" на екологічно безпечну систему. Всього проаналізовано 24 034 метафази, з яких 12 243 - без мутагенного навантаження; 11 791 - за дії блеоміцину in vitro в концентрації 0,05 мкг/мл. За величиною та динамікою фонового та індукованого блеоміцином цитогенетичних ефектів за різних строків культивування лімфоцитів професійна група вірогідно відрізнялись від групи порівняння в бік зростання показників хромосомної нестабільності з суттєвими міжіндивідуальними коливаннями. Висновок: встановлено міжіндивідуальні відмінності персистенції радіаційно-індукованої прихованої хромосомної нестабільності в послідовних генераціях соматичних клітин людини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 259.315 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Пілінська М. А. 
Генопротекторні властивості астаксантину, виявлені при дії іонізуючоговипромінювання іn vitro на лімфоцити периферичної крові людини [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. Б. Дибська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 141-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 850.123 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Курінний Д. А. 
Відсутність модифікуючого впливу астаксантину на цитогенетичний ефект в лімфоцитах периферичної крові людини, опромінених іn vitro на G2 стадії клітинного циклу [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, М. А. Пілінська // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 4. - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2017_4_16
Досліджено радіопротекторний потенціал астаксантину після гамма-опромінення культури лімфоцитів периферичної крові людини in vitro в дозі 1,0 Гр на постсинтетичній (G2) стадії першого мітотичного циклу. Показано відсутність модифікувального впливу астаксантину на стадії G2, не зафіксовано істотних змін сумарної частоти хромосомних порушень і спектра хромосомних аберацій. Проведено порівняння дії астаксантину на стадіях G2 і G0 клітинного циклу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 381.344 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Курінний Д. А. 
Дослідження впливу астаксантину на розвиток геномної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові людини, опромінених іn vitro на G2 стадії клітинного циклу [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. М. Демченко, М. А. Пілінська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 208-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_17
Мета роботи - визначення можливості модифікації астаксантином рівня індукованих гамма-квантами пошкоджень геному в культурі лімфоцитів периферичної крові людини, опроміненої in vitrо на постсинтетичній (G2) стадії першого мітотичного циклу. Лімфоцити периферичної крові чотирьох умовно здорових волонтерів віком 35 - 51 років культивували за модифікованим мікрометодом. Для визначення пошкоджень геному на G2 стадії мітотичного циклу частину культур опромінювали гамма-квантами в дозі 1,0 Гр на 46-й годині культивування. Неопромінені культури слугували контролем. Астаксантин в кінцевій концентрації 20,0 мкг/мл вводили в культури лімфоцитів перед опроміненням. Проводили цитогенетичний аналіз рівномірно забарвлених препаратів метафазних хромосом, визначали частоту аберацій хроматидного та хромосомного типів. За допомогою методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) оцінювали відносний рівень пошкоджень ДНК (показник "Tail Moment") та частоту апоптичних клітин (клітини з високим рівнем фрагментації ДНК). Середньогрупові частоти аберацій хромосом за гамма-опромінення лімфоцитів in vitro перевищували такі без опромінення і становили 72,35 +- 1,17 та 2,46 +- 0,30 на 100 метафаз, відповідно (p << 0,001), переважно, за рахунок аберацій хроматидного типу (58,32 +- 1,29 на 100 метафаз). Додавання астаксантину перед опроміненням лімфоцитів не призвело до зміни як частоти хромосомних порушень (71,54 +- 1,34 на 100 метафаз), так і спектра аберацій і превалювали також аберації хроматидного типу (58,47 +- 1,47 на 100 метафаз). Встановлено зростання показника "Tail Moment" за опромінення лімфоцитів (з 3,84 +- 0,36 до 12,06 +- 1,88, відповідно, p << 0,001) та відсутність статистично значущого впливу астаксантину на цей показник в опромінених лімфоцитах (8,96 +- 2,39, p >> 0,05), тобто астаксантин не змінював відносний рівень радіаційно-індукованих пошкоджень ДНК. Не було виявлено також апоптогенної дії астаксантину: частоти апоптичних клітин становили (2,25 +- 1,49) % в культурах інтактних лімфоцитів, (2,08 +- 1,54) % в опромінених культурах і (1,78 +- 1,25) % - за сумісної дії гамма-опромінення та астаксантину (p >> 0,05). На відміну від встановленої авторами раніше генопротекторної дії астаксантину на лімфоцити периферичної крові людини, що були опромінені на стадії спокою (G0), одержані дані свідчать про відсутність подібного ефекта після опромінення лімфоцитів на G2 стадії клітинного циклу. Висновки: в межах виконаного дослідження не встановлено модифікуючого (захисного) впливу астаксантину на радіаційно-індуковану геномну нестабільність у разі опромінення культури лімфоцитів периферичної крові людини гамма-квантами в дозі 1,0 Гр на постсинтетичній (G2) стадії першого мітотичного циклу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 841.124 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Талан О. О. 
Порівняльний аналіз рівня та спектру аберацій хромосом в опромінених in vitro лімфоцитах периферичної крові осіб літнього віку та довгожителів м. Києва [Електронний ресурс] / О. О. Талан, О. В. Шеметун, О. М. Демченко, М. С. Папуга, М. А. Пілінська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 231-237. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_20
Мета роботи - встановити і порівняти частоту аберацій хромосом за дії рентгенівського випромінювання in vitro в дозі 0,25 Гр на лімфоцити периферичної крові осіб літнього віку та довгожителів. Матеріалом цитогенетичного дослідження слугували лімфоцити периферичної крові 11 осіб літнього віку - 10 довгожителів, що були опромінені in vitro в дозі 0,25 Гр та культивувались за загальноприйнятим напівмікрометодом. Препарати метафазних хромосом фарбували з використанням GTG-забарвлення та аналізували під мікроскопами зі збільшенням х 1000. Середньогрупові частоти аберацій хромосом за опромінення крові in vitro перевищували такі без опромінення (p << 0,001) і становили 11,60 +- 0,95 та 6,82 +- 0,63 на 100 клітин у осіб літнього віку і довгожителів, відповідно. Радіаційно-індуковане зростання частоти пошкоджень хромосом відбувалось за рахунок аберацій хромосомного типу, що є маркерами дії іонізуючого випромінювання. У осіб літнього віку зареєстровано підвищену частоту аберацій хроматидного типу, що вважається ознакою хромосомної нестабільності. Висновки: одержані результати свідчать про підвищену чутливість лімфоцитів крові людини у літньому віці до опромінення в малій дозі та надають змогу припустити перевагу осіб з генетично детермінованою хромосомною стабільністю у досягненні довголіття.
Попередній перегляд:   Завантажити - 704.563 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Курінний Д. А. 
Особливості впливу астаксантину на реалізацію радіаційно-індукованого ефекту свідка в лімфоцитах периферійної крові людини [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. М. Демченко, М. А. Пілінська // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 133-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2019_25_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.036 Mb    Зміст випуску     Цитування
16.

Рушковський С. Р. 
Особливості прояву радіаційно-індукованого ефекту свідка в лімфоцитах периферичної крові людини за дією астаксантину [Електронний ресурс] / С. Р. Рушковський, Д. А. Курінний, О. М. Демченко, М. А. Пілінська // Доповіді Національної академії наук України. - 2019. - № 9. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2019_9_12
Методом електрофорезу окремих клітин (comet assay) в нейтральних умовах досліджено вплив астаксантину на прояв ефекту свідка при сумісному культивуванні інтактних та опромінених in vitro в дозі 0,5 Гр лімфоцитів периферичної крові людини. Показано значне зменшення виходу ДНК у культурах клітин-свідків порівняно з контролем. Це пояснюється наявністю в культурі лімфоцитів-свідків значної кількості пошкоджених клітин, у яких спрацював чекпоїнт на S фазі клітинного циклу. Астаксантин впливає на реалізацію ефекту свідка, зменшуючи кількість клітин, які зупиняють поділ на S фазі клітинного циклу, а також збільшуючи частоту клітин з великим рівнем фрагментації ДНК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 202.659 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Шеметун О. В. 
Радіаційно-індукований ефект свідка – моделювання, прояви, механізми розвитку, персистенція, онкологічні ризики (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. В. Шеметун, М. А. Пілінська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2019. - Вип. 24. - С. 65-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2019_24_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 678.123 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Пілінська М. А. 
Цитогенетичні ефекти в змішаній культурі клітин крові хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію з лімфоцитами крові здорових осіб [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, О. В. Шеметун, О. О. Талан, О. Б. Дибська, С. М. Кравченко, В. В. Шолойко // Доповіді Національної академії наук України. - 2020. - № 7. - С. 86-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2020_7_13
Із використанням власної експериментальної модельної системи для вивчення феномена bystander response в соматичних клітинах людини (спільне культивування лімфоцитів периферичної крові різностатевих донорів, що надає можливість розрізняти клітини-індуктори і клітини-свідки за наявністю або відсутністю статевої Y хромосоми) досліджено особливості взаємодії між малігнізованими та нормальними клітинами людини. Для досліджень сформовано дві групи спостереження: група порівняння - 7 умовно здорових добровольців, необтяжених анамнезом (5 жінок, двоє чоловіків), які заперечували свідомий контакт з іонізуючою радіацією та іншими мутагенними факторами, група онкохворих - 7 осіб (5 чоловіків, дві жінки) з діагнозом первинна В-клітинна хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) до початку специфічної терапії. Встановлено, що кокультивування клітин крові осіб із діагнозом ХЛЛ (клітини-індуктори) з інтактними лімфоцитами периферичної крові здорових осіб (клітини-свідки) спричиняє підвищення частоти хромосомних аберацій у нормальних клітинах (1,52 +- 0,30 і 3,31 +- 0,50 на 100 метафаз відповідно, p << 0,001), що підтверджує розвиток прямого пухлино-індукованого ефекту свідка.
Попередній перегляд:   Завантажити - 92.919 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Курінний Д. А. 
Оцінка взаємодії між малігнізованими та нормальними лімфоцитами периферичної крові людини при їх спільно-роздільному культивуванні [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. М. Демченко, В. В. Шолойко, М. А. Пілінська // Цитологія і генетика. - 2020. - Т. 54, № 2. - С. 45–51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2020_54_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 277.346 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Шеметун О. В. 
Реалізація ефекту порятунку на цитогенетичному рівні внаслідок взаємодії між інтактними нормальними та опроміненими малігнізованими лімфоцитами крові людини [Електронний ресурс] / О. В. Шеметун, О. О. Талан, О. Б. Дибська, М. А. Пілінська // Доповіді Національної академії наук України. - 2020. - № 10. - С. 77-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2020_10_13
Досліджено вплив інтактних лімфоцитів крові умовно здорових осіб на стабільність геному лімфоцитів крові хворих із первинним діагнозом В-клітинна хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ), опромінених in vitro на G0 стадії клітинного циклу <$E gamma>-квантами <^>137Cs у дозі 0,50 Гр. Для дослідження використано власну модельну систему кокультивування лімфоцитів крові різностатевих осіб, розроблену для вивчення різних проявів феномену bystander response на цитогенетичному рівні. Встановлено зниження радіаційно-індукованої частоти аберацій хромосом в опромінених клітинах хворих на ХЛЛ із 12,88 до 9,56 на 100 метафаз (p << 0,01) внаслідок зменшення рівня аберацій хроматидного типу (з 5,66 до 2,83 на 100 метафаз, p << 0,001), які вважаються маркерами хромосомної нестабільності. Частота нестабільних цитогенетичних маркерів радіаційної дії (дицентричних і кільцевих хромосом) залишилася незмінною (p >> 0,05). Отримані дані свідчать про те, що результатом взаємодії опромінених in vitro клітин крові хворих на В-клітинну ХЛЛ (клітин-мішеней) з інтактними лімфоцитами крові умовно здорових осіб (клітинами-свідками) є зниження рівня хромосомної нестабільності в клітинах-мішенях, що подібно до реалізації ефекту порятунку першого типу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 199.391 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського